27 березня 2014 року в Організації Об’єднаних Націй в Нью-Йорку, США, під час офіційного Дня Рідної Мови відбулося відзначення 200- ліття від дня народження українського пророка Тараса Шевченка під назвою: “Тарас Шевченко: борець за українську мову, самовизначення народів, людські права та соціальну справедливість“. Серед більше ніж півтисячі гостей були представники урядів та організацій США та світової спільноти, науковці, культурні та громадські діячі та інші.

Вітальне слово від імені президента 68-ї Генеральної Асамблеї Джона Еша на початку програми виголосив посол Ноель Сінклер. Магер Нассер привітав присутніх від імені Генерального Секретаря ООН Бан-Кі-Муна. Також виступив в.о. міністра закордонних справ України Андрій Дещиця. Головну доповідь виголосив професор Торонтонського університету доктор Максим Тарнавський. Перед присутніми виступила голова СФУЖО Орися Сушко. Звернення президента СКУ Евгена Чолія зачитала Голова УККА Тамара Олексій. Прозвучали привітання Постійного представника України при ООН Юрія Сергеєва.

Головний представник СФУЖО до ООН (UN/ECOSOC) Марта Кічоровська-Кебало очолювала організаційний комітет з відзначення 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка. Світовий Конгрес Українців та Світова Федерація Українських Жіночих Організацій виступили співорганізаторами заходу за підтримки Постійного представництва України при ООН.

Імпреза була винятковою у багатьох аспектах – тим, що відбувалася вперше при ООН, а також тим, що вперше відбулося таке величне вшанування духовного лідера українського народу, котре включало колоритну мистецьку програму та присутність багатьох прихильних представників світової громади.

Чудове, історичне свято видалося інформативним та величним, одночасно наголошуючи на актуальності творчої спадщини Шевченка для сьогодення не лише для українства, але і для світової спільноти.

Мистецька програма включала виступ чоловічого хору “Прометей“ з міста Філадельфії, дует “Лісова Пісня“, виступ братів Добрянських та декламування творів Шевченка у виконанні Софійки Зєлик і Ксені Ференцевич. Ведучим урочистої імпрези був Петро Фединський – автор нещодавно виданого повного перекладу Шевченкового “Кобзаря“.

 

Виступ Орисі Сушко, голови Світової Федерації Українських Жіночих Організацій

Дякую за представлення. Для мене є великою честю бути тут з Вами: високошановні очільники нашої української католицької та православної церков в Північній Америці; представники Організації Об’єднаних Націй та неурядових організацій; і керівництво численних українських громадських організацій. І мені дуже приємно виступати тут в залі Економічної та соціальної ради ООН, де нас так багато зібралося, з нагоди двохсотріччя з дня народження найулюбленішого народного поета України.

Ми з самого спочатку влучно спланували відзначити життя і творчість Тараса Шевченка в контексті Міжнародного дня рідної мови ООН. Геній Шевченка не змогли затьмарити ні кріпацтво, ні в’язниця, ні роки заслання: він підніс те, що в його часи вважалося селянським говором, до статусу літературної мови. Його вплив на українську мову можна порівняти з впливом Шекспіра на англійську; а його роль у творенні української ідентичності сумірна з роллю Роберта Бернса, національного барда Шотландії.

Святкування двохсотріччя Шевченка набуває особливо гострого значення сьогодні, у час нової агресії проти молодої незалежності України та її територіального суверенітету. У ці кризові дні нам, українцям за походженням, було надзвичайно важливо зібратися разом з нашими справжніми сусідами і друзями, що ми і робимо сьогодні. І ми хочемо донести до Вас нашу відданість цінностям, які пропагував Тарас Шевченко, чиє життя було так тісно сплетене з любов’ю до Батьківщини, повагою до рідної мови та захистом людської гідності. Ми хочемо привернути вашу увагу до Шевченка і розповісти про нього так, як його розуміємо і сприймаємо ми – як одного з ранніх борців за основні принципи і цінності, які є засадничими для Статуту Організації Об’єднаних Націй.

Значення Шевченка
Наша Світова Федерація Українських Жіночих Організацій, яка стала одним із засновників Світового Конґресу Українців у 1967 році, була створена у 1948 році. І з того часу наше жіноче об’єднання виконує подвійну місію:

По-перше, ми працюємо, щоб підтримувати і розвивати нашу українську національну, мовну та культурну ідентичність в діаспорі, за межами земель нашої етнічної батьківщини. Я пишаюся тим, що в Канаді і ще 16-ти країнах проживання нашої діаспори, українські жіночі організації сприяли розвитку нашої громади, яка служить уже кільком поколінням українців, народженим за межами України. Вони поширювали знання про українські традиції і створили численні музейні колекції та семінари, які показали українську культуру світові, нерідко через мистецькі та літературні твори Шевченка. Найголовніше, вони забезпечували навчання для дошкільнят із сімей діаспори, у якому покладалися на творчість Шевченка, прививаючи дітям любов до батьківщини.

По-друге, СФУЖО зобов’язалася продовжувати справу українського жіночого руху, який зародився ще у 1880-их роках. Цей історичний рух мав на меті мобілізувати українських жінок для самоорганізації і для захисту, через усі наявні міжнародні канали, як прав українського народу, так і особистих прав жінок-етнічних українок. Сьогодні наша Федерація продовжує виступати за розширення прав і можливостей жінок та ґендерну рівність в Україні, де для досягнення повної демократії і оздоровлення системи управління ще потрібно працювати.

Шевченко і права жінок
Для цієї праці значення Шевченка також є непересічним. Роботи Шевченка можна читати як політичний коментар, але перш за все він чудово відтворював щоденну реальність. З прикладу власного життя, Шевченко тонко розумів наслідки політичного поневолення. Примітно те, що поневолений чоловік Шевченко глибоко співпереживав за особливу долю поневоленої жінки. Його вірші передають без жодних прикрас історію багаторівневої експлуатації українських жінок в контексті імперського, колоніального гноблення: коли жіночі тіла використовуються як джерело праці, краси, сексуальності. Без зайвого пафосу Шевченко показує тяжке становище дівчаток і жінок, і саме тому він є одним з найбільш ранніх документалістів прихованого і відкритого насильства над жінками. Описані ним історії, на жаль, не знають часових обмежень, відображаючи жіночий досвід, пов’язаний з незмірним болем і сьогодні.

Наша жіноча Федерація як неурядова організація із консультативним статусом при ЕКОСОЦ Організації Об’єднаних Націй підтримує всі зусилля, спрямовані на викорінення локальних і глобальних обставин, які сьогодні продовжують приносити біль і шкоду дівчатам і жінкам різного віку. Тут доречно навести слова Альфредо Юніса (Alfredo Younis), Спеціального представника Женеви, який нещодавно у своїй промові про роботу Комітету неурядових організацій зі становища жінок наголосив (і я цитую): «в суспільстві, де жінки [не] зазнають дискримінації, експлуатації чи наруги, не принижуються і не живуть у страсі насильства, [жінки] дадуть життя і розвиток громадам і націям і побудують майбутнє без насильства, дискримінації і приниження.» (кінець цитати)

Подяки
Хочу висловити глибоку подяку організаційному комітету, який складається в своїй більшості з представників СФУЖО до ООН і який очолила наша головна представниця до ООН / ЕКОСОЦ доктор Марта Кебало. Також особлива подяка пані Марті Кокольській, радниці посла України при ООН, за її енергією та запропоноване бачення. Щиро дякуємо і нашому послу при ООН Юрію Сергєєву за його роль в представленні українців в сім’ї націй ООН і за його діяльність для поширення цінностей, закладених у Статуті ООН, в нашій країні, виконання Україною своїх зобов’язань перед ООН і сумлінного втілення ініціатив ООН для безпеки, свободи і добробуту народу України. І на сам кінець, я хочу завершити свій виступ уривком з вірша Тараса Шевченка «Чи ми ще зійдемося знову?», написаного в 1847 році.

Смирітеся, молітесь Богу
І згадуйте один другого.
Свою Україну любіть.
Любіть її… Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

__________________________________________

 

Орися Сушко (C.M.)
ГОЛОВА СВІТОВОЇ ФЕДЕРАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

У своїй боротьбі за людські права Шевченко звертав особливу увагу на тяжке становище жінок, які стали для нього символом України. Вони були втіленням краси і надії та, водночас, трагічними жертвами: позбавлені захисту своїх синів і чоловіків, кинуті на поталу хижими панами, вони зазнали важкої долі матері-одиначки в суспільстві, готовому їх призирати та клеймити їхніх дітей незаконнонародженими. Тому Шевченко має особливе значення для Світової Федерації Українських Жіночих Організацій.

Сьогодні головою цієї федерації є Орися Сушко, знана своєю тривалою і визначною працею у численних організаціях української громади. Активна громадська діячка, вона займала пост заступниці голови Національної ради жінок Канади та очолювала Комітет із питань становища жінок у своєму рідному місті Гамільтоні. Пані Сушко була у команді канадського уряду, яка займалася питаннями протидії торгівлі людьми і розпочала втілення кампанії по боротьбі з торгівлею людьми «Блакитне серце», розроблену Управлінням Організації Об’єднаних Націй з наркотиків і злочинності. Вона пристосувала цю кампанію для поширення в Україні і серед українських громад по всьому світу. Саме за ці досягнення, поміж іншими, вона отримала у 2010 році «Орден Канади» – найвищу державну відзнаку Канади. Лише члени «Ордену Канади» з-поміж звичайних громадян країни є уповноваженими проводити церемонію прийняття «Присяги громадянина Канади».

 

(З англійської переклала Ірина Кошулап)