Щиро дякую Вам Українки Світу!

Я щаслива, що, не дивлячись на такі умови, в яких я зараз опинилася, це надало мені можливість спілкуватися з такими сильними, мужніми жінками, щирими українками, як ваша організація.

Я вже неодноразово переконувалася в тому, що українські жінки – найсильніші у світі, не дарма ж ми спадкоємиці сарматок – прадавніх амазонок, що жили на території теперішньої України. Правильний генетичний код в нас закладений.

В мене мати дуже сильна жінка, і батько був сильним, здоровим, українським чоловіком. Моя сестра Віра теж дуже сильна людина, в багато чому навіть сильніша за мене!

Я добре знаю історію героїчних українських жінок – політв’язнів закатованих Радянською системою.

Свого часу, мені тоді було, напевно, років дев’ятнадцять, я грала роль, в аматорському студентському театрі, одної такої героїні – львівської дівчини політв’язня. (можливо навіть запис десь залишився цієї театральної постанови, треба буде пошукати). Наш театр називався „Сварга“, наша режисер сама писала сценарії. То була дуже духовно сильна і трагічна роль. Я якраз грала ту дівчину львів’янку, коли вона сиділа у в’язниці, тоді ще й гадки не мала, що мені самій випаде така доля, бути закатованою, тепер уже безчесною брехливою російською системою судочинства і знущань над людиною.

Мені відома доля багатьох героїчних українок, дуже не легка їх доля. Я намагаюся бути гідною їх пам’яті і гідною дочкою своєї прекрасної української землі!

Я буду сильної і витримаю стільки скільки Бог дасть сили. Але я не зраджу своїм принципам, не зраджу віру людей в мене і не порушу свого слова! Голодування я не припиню до дня повернення мене в Україну, чи до останнього дня життя в Росії! Для мене вся Росія – це в’язниця. Я в цій, дуже гарній країні, як багато хто говорить, вперше і відразу в тюрмі. Отож краси її просторів не бачу.

Дуже дякую Вам за підтримку мене і участь в акції #FreeSavchenko. Вірю ми витримаємо усе – бо ми разом!

Ваша Надія Савченко

05.02.2015р